https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/issue/feedУправління змінами та інновації2025-10-13T13:06:38+00:00Контактна особаjsfh@ksguj.lkgOpen Journal Systemshttps://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/240ГЛОБАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ТА ПРІОРИТЕТИ У РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ2025-10-13T13:06:38+00:00О.М. Вишневськаebitda@helvetica.ua<p>Невизначеність у сфері торговельної політики, уповільнення темпів та сфер співпраці, скорочення інвестування, непередбачуваність, спонукають до перебудови формату взаємовідносин, зниження рівня протистояння між учасниками світового ринку. Існує потреба у трансформації співпраці, визначенні альтернативних моделей, так як ізоляція, локалізація й фрагментація, можуть суттєво уповільнити розвиток світової економіки, можливості глобального партнерства. Інклюзивна співпраця може забезпечити трансформацію взаємовідносин, знизити рівень невизначеності. Реалізація співпраці передбачає: підвищення рівня довіри, толерантність, дипломатію, взаємоповагу, компроміс, раціональність рішень, врахування ментальних особливостей й культурних цінностей. Архітектура безпеки світу ґрунтується на глобальних можливостях, які можуть бути забезпечені через передбачуваність майбутнього, справедливі торговельні взаємовідносини.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/241УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ2025-10-13T13:06:36+00:00О.С. Друговаebitda@helvetica.uaМ.С. Брільebitda@helvetica.uaА.О. Задорожнийebitda@helvetica.ua<p>У статті розглянуто сучасні підходи до управління підприємством в умовах радикальної невизначеності, спричиненої повномасштабною війною. Проаналізовано основні виклики, що постають перед українським бізнесом, серед яких: військові дії, економічна турбулентність, логістичні та фінансові обмеження, кадровий дефіцит, кіберзагрози й геополітичні ризики. Обґрунтовано доцільність переходу від жорсткого стратегічного планування до короткострокових, адаптивних управлінських моделей із збереженням глобального бачення. Висвітлено інструменти ризик-менеджменту та підходи до формування організаційної стійкості. Показано практичні приклади адаптації вітчизняних підприємств, зокрема «Фармак», «ОККО» та «Нова Пошта». Зроблено акцент на важливості інновацій, цифровізації та інвестування у людський капітал як основі стійкого розвитку. Увагу зосереджено на поєднанні антикризового управління з довгостроковими стратегічними орієнтирами. Визначено роль адаптивного лідерства у забезпеченні гнучкості управлінських рішень. Узагальнено практичні рекомендації щодо побудови системи управління, здатної до ефективного функціонування в умовах багатовекторної невизначеності.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/242ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ЖІНОК В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ: ГЕНДЕРНІ ВИКЛИКИ ТА ІННОВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ2025-10-13T13:06:35+00:00С.Ю. Дугаebitda@helvetica.ua<p>У статті проведено комплексний аналіз трансформації людського капіталу жінок в Україні в умовах повномасштабної війни та цифровізації. Систематизовано ключові зміни у структурі жіночої зайнятості, зокрема зростання частки жінок у традиційно «чоловічих» професіях та активізацію жіночого підприємництва (59% нових ФОП у 2023 році). Водночас виявлено збереження стійких гендерних диспропорцій, таких як розрив в оплаті праці (18,6%), професійна та вертикальна сегрегація. Проаналізовано діяльність Державної служби зайнятості щодо адаптації жінок до нових ринкових умов. Запропоновано авторську інтегровану модель для оцінки економічних втрат людського капіталу та розроблено комплекс інноваційних механізмів для подолання гендерної нерівності. Результати дослідження мають практичну цінність для формування державної політики зайнятості та розвитку людського капіталу в умовах пост конфліктного відновлення</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/243ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ В УМОВАХ ДЕСТРУКТИВНИХ ВИКЛИКІВ2025-10-13T13:06:34+00:00Л.М. Зомчакebitda@helvetica.uaР.І. Пилипівebitda@helvetica.uaМ.І. Комарebitda@helvetica.ua<p>У статті проведено оцінку резильєнтності регіональних систем України через призму їх здатності зберігати баланс між економічним зростанням та екологічною стійкістю в умовах зовнішніх шоків. Дослідження охоплює посткризові періоди 2011, 2016 та 2020 років, що характеризувалися різними типами системних викликів: фінансово-економічною кризою, геополітичною нестабільністю та пандемією COVID-19. Методом таксономічного аналізу обчислено індекс еколого-економічної резильєнтності, який відображає не лише статичний рівень розвитку регіонів, але й їх динамічну здатність до відновлення та адаптації після деструктивних впливів. Згідно з результатами рейтингування Київ, Київська, Полтавська та Запорізька області стабільно утримують лідерські позиції, Донецька та Закарпатська області належать до аутсайдерів. Також ідентифіковано перспективні області (Хмельницька, Івано-Франківська, Миколаївська, Черкаська), які демонструють позитивні зміни еколого-економічного розвитку.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/244НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ: СИСТЕМНО-МЕРЕЖЕВА МОДЕЛЬ І ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ГАЛУЗЕЙ2025-10-13T13:06:32+00:00І.В. Мотякінebitda@helvetica.ua<p>Метою дослідження є формалізація структури нематеріальних активів у висококонкурентних секторах економіки на основі світового й українського досвіду. Методологія включає системний, порівняльний і мережевий аналіз, що дозволили ідентифікувати ключові компоненти нематеріального капіталу та розробити авторську модель його структуризації. У результаті дослідження запропоновано структурно-функціональну модель нематеріальних активів і здійснено міжсекторальне зіставлення домінант нематеріального капіталу в Україні та за кордоном. Практична значущість полягає у можливості застосування результатів для стратегічного управління розвитком підприємств, формування конкурентних переваг і удосконалення обліково-аналітичного інструментарію.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/245ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА БІРЖОВИХ МЕХАНІЗМІВ ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ ПРОЄКТІВ, ОТРИМАНИХ ЧЕРЕЗ ТЕНДЕРНІ ЗАКУПІВЛІ ТА ЗАЛУЧЕННЯ ВЕНЧУРНОГО КАПІТАЛУ2025-10-13T13:06:31+00:00Т.С. Павлюкebitda@helvetica.uaЮ.І. Полусмякebitda@helvetica.uaТ.Р. Бірюковebitda@helvetica.uaМ.М. Гальчинськийebitda@helvetica.ua<p>Дослідження присвячене синтезу використанню тендерних закупівель, венчурного капіталу та біржових механізмів як синергетичної стратегії фінансування проєктів. Обґрунтовано, що тендерні контракти слугують стабільним операційним фундаментом та підтверджують життєздатність бізнесу, підвищуючи його інвестиційну привабливість для венчурних інвесторів. Венчурний капітал, своєю чергою, стимулює інноваційний розвиток та масштабування, готуючи компанії до високих вимог публічних ринків. Показано, що біржові інструменти забезпечують доступ до значних довгострокових ресурсів та ліквідність. Визначено ключові синергетичні переваги такого підходу: підвищення інвестиційної привабливості, диверсифікація джерел, зниження фінансових ризиків та прискорення масштабування. Розроблено практичні рекомендації для підприємств та державних органів щодо вдосконалення фінансових стратегій, управління проєктами та нормативно-правової бази.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/246ЦИФРОВІ ДВОЙНИКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ МІСЬКОЮ ІНФРАСТРУКТУРОЮ2025-10-13T13:06:29+00:00Ю.А. Перегудаebitda@helvetica.ua<p>Дослідження присвячене аналізу потенціалу цифрових двійників (ЦД) як інструменту підвищення економічної ефективності управління міською інфраструктурою в Україні. На основі світового досвіду (Сінгапур, Гельсінкі, Венеція, Шеньчжень) та теоретичних підходів розглянуто можливості ЦД для оптимізації ресурсів, зниження експлуатаційних витрат (до 20–30%) та підвищення якості міських послуг через інтеграцію з IoT, ШІ та BIM. Виявлено, що ЦД забезпечують проактивне управління інфраструктурою (енергетика, транспорт, водопостачання) завдяки двосторонній кіберфізичній інтеграції, що перевершує пасивні моделі, як digital shadow. В Україні впровадження ЦД ускладнене технічними (брак стандартизації, кібербезпека), організаційними (недостатня координація, дефіцит компетенцій) та фінансовими бар’єрами (високі витрати на інфраструктуру). Запропоновано концептуальну рамку для імплементації ЦД, яка включає пілотні проєкти, стандартизацію даних (ISO 23247), залучення інвестицій через ДПП та інтеграцію з платформами, як-от "Дія". Ці заходи сприятимуть економії ресурсів, кліматичній стійкості та сталому розвитку міст.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/247СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА ЕТАПИ ПЛАНУВАННЯ У МАРКЕТИНГОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ2025-10-13T13:06:28+00:00С.В. Фімярebitda@helvetica.uaН.Б. Хлєбніковаebitda@helvetica.ua<p>У статті розглядаються сучасні методи планування в маркетингу, їхня сутність та взаємозв’язок із ключовими етапами формування стратегічного маркетингового плану організації. Надається ґрунтовний аналіз основних методів планування, серед яких аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів, комплексне вивчення ринку та поведінки споживачів, сегментування ринку, ідентифікація потреб клієнтів, позиціонування товарів і послуг, розробка маркетингової стратегії, а також оцінка прогресу і ефективності маркетингової діяльності підприємства. Особливу увагу в статті приділено адаптації зазначених методів до сучасних реалій українського ринку, який характеризується високою динамікою, впливом цифровізації, нестабільністю економічного та політичного середовища, а також зростаючими вимогами до соціальної відповідальності бізнесу.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/248ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІКИ: ТЕОРЕТИЧНІ МЕЖІ ТА ПРАКТИЧНІ РЕАЛІЇ2025-10-13T13:06:27+00:00Н.О. Фісуненкоebitda@helvetica.uaВ.Г. М’ячинebitda@helvetica.ua<p>У статті досліджено сутність та значення показника рівня цифрової трансформації економіки як ключового індикатора готовності держави до інтеграції у глобальний цифровий простір. Розкрито теоретичні межі цього показника та визначено практичні значення, характерні для сучасного етапу розвитку економіки України. У роботі виокремлено верхню (теоретичну) межу показника, що відображає цільові орієнтири, до яких варто прагнути у стратегічній перспективі, та нижню (фактичну) межу, яка демонструє реальний рівень цифрового розвитку економіки. В умовах воєнного стану акцентовано на необхідності прискорення цифровізації як інструменту забезпечення економічної стійкості, підвищення конкурентоспроможності та адаптації до глобальних викликів. Запропоновано бачення цифрової стратегічної навігації економіки, що передбачає послідовність дій, інтеграцію цифрових індикаторів і визначення граничних орієнтирів розвитку.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/249ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ АГЕНТИ ЯК "ДИСПЕТЧЕРИ ДОВІРИ" ОБЛІКОВОЇ ЕКОСИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА2025-10-13T13:06:25+00:00Л.В. Гнилицькаebitda@helvetica.uaА.І. Саттаровebitda@helvetica.ua<p>Стаття присвячена дослідженню основ концепції формування інтелектуальних агентів як «диспетчерів довіри» в цифровій обліковій екосистемі підприємства. Запропоновано нове бачення феномену довіри в умовах цифрової трансформації, підкреслюючи зміну її природи з персоніфікованої та інституційної на алгоритмічну. У межах дослідження охарактеризовано ключові властивості інтелектуальних агентів, здатних забезпечувати безперервний моніторинг, верифікацію даних, адаптивне реагування на ризики та підтримку поведінкової узгодженості цифрових суб’єктів обліку. Окреслено системну класифікацію агентів за функціональним призначенням, рівнем інтелектуальності, типом взаємодії та місцем в архітектурі цифрової системи. Особливу увагу приділено контексту інформаційної довіри як динамічного та технологічно вбудованого ресурсу. Результати дослідження формують теоретичну основу для розробки мультиагентних систем у сфері бухгалтерського обліку, орієнтованих на прозорість, відповідність нормативам і підвищення надійності цифрової інформації в умовах міжорганізаційної взаємодії.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/250ФІНАНСОВІ ІНКЛЮЗІЇ ЯК АТРАКТОР ПОСТВОЄННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ2025-10-13T13:06:24+00:00О.Є. Гудзьebitda@helvetica.uaМ.В. Правдюкebitda@helvetica.ua<p>У статті уточнено розуміння понять „фінансова інклюзія” та „фінансова інклюзивність”, окреслено мету й завдання фінансових інклюзій, проаналізовано стан рівня фінансових інклюзій в Україні, виявлено проблеми розвитку фінансових інклюзій, визначено роль й можливості використання фінансової інклюзії як атрактора поствоєнної трансформації фінансової системи, що є архіважливим для формування ефективних стратегій відновлення та сталого розвитку України. Наголошено, що розвиток фінансових інклюзій в Україні може значно сприяти підтримці ветеранів війни, людей, що постраждали від війни, особливо осіб з інвалідністю. Акцентовано, що розвиток фінансових інклюзій є не лише інструментом соціальної справедливості, а й стратегічним кроком, атрактором щодо відновлення та трансформації фінансової системи України, що сприятиме її стабільності, прозорості й інноваційності у довгостроковій перспективі.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/251ВПЛИВ ПОДАТКОВИХ ВАЖЕЛІВ І СТИМУЛІВ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ-ЧЛЕНАХ ЄС2025-10-13T13:06:23+00:00В.Ю. Івановebitda@helvetica.ua<p>У статті досліджено роль податкових важелів і стимулів у забезпеченні сталого розвитку суб’єктів господарювання в Україні та країнах-членах ЄС. Проведено порівняльний аналіз ставок податку на прибуток, податку на додану вартість, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податкового навантаження та обсягів наданих пільг, виявлено їх вплив на економічну, соціальну та інституційну складові сталого розвитку. Встановлено, що податкова система України характеризується помірним корпоративним прибутковим оподаткуванням і ставками податку на додану вартість, високим навантаженням на фонд оплати праці та низькими обсягами податкових пільг, що зумовлює необхідність реформування з урахуванням європейських практик оптимізації податкового тиску та посилення стимулювальної функції податкової політики.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/252МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ДЛЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МУНІЦИПАЛЬНОЇ ОСВІТИ2025-10-13T13:06:21+00:00Н.Є. Кульчицькаebitda@helvetica.ua<p>Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження ефективності формування та використання ресурсів у фінансовому забезпеченні муніципальної освіти в умовах децентралізації та зростання вимог до якості освітніх послуг. Запропоновано методичний підхід, що ґрунтується на інтеграції економічного, соціального, системного та інституційного підходів із поєднанням кількісних і якісних показників. Визначено основні групи ресурсів – фінансові, матеріальні, людські, інформаційні та часові – та доведено, що їхня збалансованість і якість є визначальними чинниками результативності освітньої діяльності. Отримані результати підтверджують, що впровадження програмно-цільового бюджетування, сучасних систем моніторингу та аналітичних інструментів сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів і забезпечує стале функціонування закладів освіти.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/253РОЛЬ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА2025-10-13T13:06:17+00:00Н.М. Шмигольebitda@helvetica.uaІ.С. Варламоваebitda@helvetica.uaД. Гуржийebitda@helvetica.uaМ. Саєнкоebitda@helvetica.ua<p>У сучасних умовах глобалізації та трансформації економіки питання забезпечення сталого розвитку промислового виробництва набуває особливої актуальності. В умовах зростаючої конкуренції, екологічних викликів та посилення вимог до соціальної відповідальності бізнесу класичні матеріальні ресурси поступово втрачають монопольну роль у формуванні конкурентних переваг. Вирішальне значення у досягненні довгострокової економічної, соціальної та екологічної стійкості підприємств починають відігравати нематеріальні активи, які охоплюють інтелектуальну власність, програмне забезпечення, бренд, репутацію, людський капітал, інноваційні технології та організаційні рішення. Саме вони забезпечують здатність промислових підприємств адаптуватися до нових умов, підтримувати інноваційність, формувати позитивний імідж у суспільстві та виходити на міжнародні ринки. Метою дослідження є визначення ролі нематеріальних активів у забезпеченні сталого розвитку промислового виробництва з урахуванням практичного аналізу діяльності ПАТ «Запоріжсталь». Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів: історичний, порівняльний, економіко-статистичний, факторний аналіз, а також системний підхід до оцінки результатів. Особливу увагу приділено методам економічного аналізу ефективності використання НМА, що дозволяють не лише відстежувати їх динаміку, а й оцінювати внесок у стратегічний розвиток підприємства. У статті розкрито теоретичну сутність нематеріальних активів у контексті сталого розвитку, наведено їх класифікацію та визначено особливості впливу на економічний, соціальний і екологічний виміри діяльності підприємства. Проведено характеристику сучасних тенденцій управління НМА на промислових підприємствах України та окреслено проблеми їх оцінки та обліку. Особливу увагу приділено практичному аналізу НМА ПАТ «Запоріжсталь», у структурі яких домінують програмне забезпечення, ліцензії та права користування вебресурсами. Хоча їх питома вага у загальних активах є відносно невеликою, саме вони забезпечують інноваційні та інформаційні можливості підприємства. За результатами дослідження встановлено, що економічний ефект НМА проявляється у підвищенні продуктивності виробництва та зростанні ринкової вартості підприємства; соціальний ефект – у розвитку людського капіталу, формуванні позитивного іміджу та зміцненні корпоративної культури; екологічний ефект – у впровадженні енергоощадних технологій та екологічних інновацій. Визначено ключові проблеми управління НМА: формальний характер оцінки, недостатня увага до бренду та репутації, слабка інтеграція у стратегію сталого розвитку.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/254РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ2025-10-13T13:06:15+00:00В.А. Анісімовebitda@helvetica.ua<p>Україна перебуває у стадії глибоких трансформацій, що, безумовно, має значний вплив і на освітню систему усіх рівнів. У статті досліджується ризик-менеджмент як один із провідних інструментів стратегічного управління. Обгрунтована актуальність впровадження моделей управління ризиками у внітрішню систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО). Аналіз кейсів функціонування ЗЗСО в Одеському регіоні дозволив розробити матрицю ризиків, які згруповані за рівнем ймовірності та ступенем впливу. Особливу увагу приділено важливості розробки та реалізації гнучких стратегій реагування, спрямованих на акумулювання ресурсів, антикризове планування, ефективну цифрову трансформацію, тощо. Такий підхід перебачає побудову цілісної моделі управління, здатної безперебійно функціонувати в умовах перманентної невизначеності.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/255 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ РІВНЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ2025-10-13T13:06:14+00:00Ю.О. Наврозоваebitda@helvetica.ua<p>Метою статті є аналіз існуючих методик оцінки сталості регіону, підприємства, портового оператору, судноплавної компанії, окремих складових сталості, виявлення їх переваг та недоліків, що в подальшому дасть базу для розробки методичних основ оцінки рівня сталого розвитку підприємства морського транспорту. Проведений у статті аналіз регуляторних, галузевих, інвестиційних, наукових методик дає підстави стверджувати про існування певної обмеженості та нерозробленості підходів до оцінки рівня сталого розвитку підприємств морського транспорту. Серед вивчених методичних підходів, які дозволяють визначити рівень сталого розвитку підприємства морського транспорту, немає єдиної методики, яка б дозволила діагностувати ефективність управління сталим розвитком морського бізнесу за економічною, екологічною та соціальною складовими, забезпечити порівняльний аналіз між компаніями, портами та регіонами, виявляти ключові слабкі місця та в подальшому розробити заходи щодо її підвищення.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/256ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ БРЕНД-МЕНЕДЖМЕНТУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ2025-10-13T13:06:12+00:00О.Л. Тімченкоebitda@helvetica.ua<p>У статті уточнено змістова сутність понять „бренду”, „бренд-менеджменту” та „інструментарій бренд-менеджменту”, розкрито ключові особливості сучасного інструментарію бренд-менеджменту в аграрних підприємствах, розглянуто досвід аграрних підприємств, які успішно застосовують сучасні інструменти бренд-менеджменту для підвищення впізнаваності та конкурентоспроможності, розроблено рекомендації щодо формування й використання сучасного інструментарію бренд-менеджменту в аграрних підприємствах, зокрема визначено блоки формування, викрито недоліки та переваги. Наголошено, що успішне застосування сучасного інструментарію бренд-менеджменту в аграрній сфері потребує зваженого підходу, врахування особливостей підприємства та його цілей. Обґрунтовано перспективні напрями розвитку й модернізації інструментарію бренд-менеджменту в аграрних підприємствах.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c) https://cmi.politehnica.zp.ua/index.php/journal/article/view/257МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ТУРИСТИЧНОЇ ТЕРИТОРІЇ В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ ВІТЧИЗНЯНИМ РЕГІОНОМ2025-10-13T13:06:11+00:00С.М. Цвілийebitda@helvetica.uaТ.В. Каптюхebitda@helvetica.uaЯ.О. Матвієнкоebitda@helvetica.ua<p>Метою є обґрунтування науково-методичних положень щодо формування іміджу туристичної території в контексті управління регіоном України та розробка цільових практичних рекомендацій. Методика включає спеціальні й загальнонаукові методи: систематизація, узагальнення, класифікація, аналіз, синтез, групування. Обґрунтовано концепцію розробки бренду туристичної території. Визначено цілі формування бренду туристичної території з урахуванням впливу факторів макрорівня та мікрорівня. Розроблено модель формування іміджу туристичної території. Деталізовано етапи пошуку основних заходів формування іміджу туристичної території. Запропоновано перспективні практичні напрями формування, розвитку бренду туристичної території. Надано рекомендації з реалізації комплексних методів просування брендингу вітчизняної туристичної території. Подальші дослідження слід зосередити на розробці механізму формування бренд-іміджу ТОТ України.</p>2025-09-24T00:00:00+00:00Авторське право (c)