Управління змінами та інновації

МАТЕМАТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВЕБ-АНАЛІТИКИ ДЛЯ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ МЕДІА-РЕСУРСІВ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Н.М. Шмиголь — 2024-10-02

Проведено аналіз сучасних наукових напрацювань щодо інструментального забезпечення веб-аналітики медіа-ресурсів та оцінки їх ринкової вартості. Це зумовило мету дослідження з удосконалення математичних основ веб-аналітики для оцінки вартості медіа-ресурсів, як форм комунікацій у цифровій економіці. З’ясовано взаємозв’язок між основними метриками веб-аналітики YouTube, що знайшли відображення у вигляді відповідної структурно-функціональної схеми; обгрунтовано необхідність застосування інструментарію математичної статистики для оцінки довірчих інтервалів під час прогнозування ключових метрик; удосконалено методичний підхід до оцінки ринкової вартості медіа-ресурсу на основі поєднання витратного методу й капіталізації прибутку. Це дало можливість здійснювати факторний аналіз розрахункового доходу й оптимізувати стратегію його просування на ринку, знижуючи невизначеність та економічний ризик, а також нівелювати обмеження методу аналогій під час оцінки справедливої вартості медіа-ресурсів.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРЕНДИ ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ: АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

І.О. Ахновська — 2024-10-02

У статті досліджуються сучасні технологічні тренди, які суттєво впливають на інноваційний розвиток економіки. Зокрема, аналізується вплив штучного інтелекту, хмарних технологій, відновлюваних джерел енергії та інтелектуальної автоматизації. Зроблено висновки про позитивний вплив цих технологій на продуктивність, створення нових ринків і робочих місць, що сприяє економічному зростанню. Водночас, стаття підкреслює ключові ризики, пов’язані з впровадженням новітніх технологій, такі як юридичні та регуляторні виклики, загроза кіберзлочинності, проблеми конфіденційності даних та ризики надмірної автоматизації. На основі отриманих результатів розроблено рекомендації для бізнесу та уряду щодо ефективного впровадження технологій, що дозволяють мінімізувати ризики та сприяти стабільному економічному зростанню в умовах швидкої технологічної еволюції. Увага приділяється також питанням політичної підтримки, інвестицій в інфраструктуру, розвитку людського капіталу та регуляторного середовища.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ У СУДНОБУДІВНИХ ІНЖИНІРИНГОВИХ СЕРВІСАХ: ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ІНДУСТРІЇ 5.0

О.О. Левіт — 2024-10-02

Проведено комплексний аналіз підходів до оптимізації та управління інтелектуальним капіталом у суднобудівних інжинірингових сервісах в умовах Індустрії 5.0. Досліджено основні компоненти інтелектуального капіталу та їхній вплив на конкурентоспроможність підприємств. Визначено сучасні технології проєктування, що вимагають високого рівня інтелектуальної спроможності. Доведено важливість ефективної взаємодії між людським, інформаційно-технологічним, організаційним та реляційним капіталом для досягнення стратегічних цілей підприємства. Розроблено класифікацію підприємств за рівнем інтенсивності використання інтелектуального капіталу. Досліджено основні виклики та ризики, з якими стикаються підприємства під час управління інтелектуальним капіталом в умовах Індустрії 5.0. Визначено необхідність створення ефективних механізмів управління цими ризиками.

ЕЛЕМЕНТИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ТРАНСФЕРУ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ІННОВАЦІЙ

Ю.А. Матвєєва — 2024-10-02

У статті досліджено драйвери енергетичних інновацій з метою удосконалення організаційного механізму та стимулювання трансферу енергетичних інновацій. Науково-теоретичною базою досліджень стали наукові публікації БД Scopus за ключовими словами driving AND energy AND innovations. Аналіз проведено у часовому та географічному вимірах, який став основою для побудови та візуалізації бібліометричних мереж VOSviewer. Проведений аналіз на базі використання інструментарію VOSviewer 16.1 визначив, що зелений кластер (2-й) є ключовим у дослідженнях сталого розвитку, червоний (1-й) зосереджений на енергоефективності та інноваціях, блакитний (3-й) - на відновлювальній енергетиці, а жовтий кластер (4-й) на передачі енергії та декарбонізації. Всі кластери тісно взаємодіють, утворюючи комплексну мережу досліджень у сфері енергетичних інновацій. На базі проведених досліджень було визначено чинники енергетичних інновацій. Запропоновано впровадження інноваційних змін з урахуванням синергічного ефекту. Визначено інструменти та складові елементи удосконалення організаційного механізму та стимулювання трансферу енергетичних інновацій. Науково-методичний підхід до стимулювання трансферу енергетичних інновацій базується на таких ключових компонентах: системний аналіз, стратегічне планування, використання фінансових інструментів, інституційну підтримку, освітні та інформаційні заходи, а також моніторинг і оцінку ефективності.

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНОЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ІННОВАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

О.A. Сидоров — 2024-10-02

Стаття присвячена висвітленню актуальних питань оцінки інноваційно-інформаційних змін в національній економіці, зокрема, формуванню та використанню системи показників оцінки інноваційно-інформаційних змін. Розглянуто погляди науковців на роль та значення інноваційних та інформаційних змін в національній економіці, теоретико-методичні основи оцінки складних явищ та процесів, які стосуються підходів до розрахунку, стандартизації та зведення показників. Обґрунтована необхідність розробки системи оціночних показників інноваційно-інформаційних змін в національній економіці. В рамках авторського методичного підходу до оцінки інноваційно-інформаційних змін оціночні показники запропоновано розподілити за п’ятьма індикаторами інноваційних та чотирма індикаторами інформаційних змін. Встановлено, що ґрунтовна та виважена оцінка інноваційно-інформаційних змін може стати основою для рішень, спрямованих на їх використанні в якості драйвера якісних перетворень в національній економіці та суттєвого покращення показників її функціонування.

ВПЛИВ СТРУКТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ЕКОНОМІКИ НА РИНОК ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТІСТЬ

Л.С. Шаталова — 2024-10-02

Метою статті є аналіз впливу таких структурних трансформацій, як цифрові технології та штучний інтелект, на ринки праці та зайнятість крізь призму виявлення можливостей та загроз, які вони створюють. У процесі проведення дослідження використовувалися такі наукові методи: теоретичне узагальнення, аналіз, синтез, логічне узагальнення результатів, графічний метод. В статті розкрито сутність цифрової трансформації. Узагальнено позитивний та негативний ефекти від використання цифрових технологій на ринку праці. Проаналізовано перелік професій, які зростали найбільшими темпами у 2018-2022 роках за версією Linked in. Визначено динаміку кількості робочих місць за останні 5 років в розрізі професій. Розглянуто тенденцій розвитку штучного інтелекту і визначено місце чат-боту ChatGPT у цьому процесі. Проаналізовано прогнози щодо впливу штучного інтелекту на ринок праці в найближчі 5 років. Досліджено вплив штучного інтелекту на робочі місця в країнах з різним рівнем розвитку економіки. Практичне значення результатів дослідження полягає в отриманні розуміння останніх тенденцій на ринку праці в умовах поширення цифрових технологій та штучного інтелекту та можливості їх врахування в практиці діяльності як бізнесу, так і самими працівниками.

СПЕЦИФІКА ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

С.І. Василішин — 2024-10-02

Статтю присвячено обґрунтуванню методичних засад, визначенню специфіки й проблемних аспектів обліку готової продукції лісогосподарських підприємств України відповідно до чинної нормативно-правової бази. Проаналізовано кількість заготовленої деревини за видами лісової продукції, кількість та вартість реалізованої лісової продукції в межах України за видами у 2021-2023 рр. Охарактеризовано операційний цикл та особливості ідентифікації та обліку готової продукції лісогосподарських підприємств. Розкрито класифікацію видів продукції лісогосподарських підприємств та інтерпретовано їх як об`єкти обліку з акцентом на достовірну оцінку. Встановлено методичні засади первинного, синтетичного та аналітичного обліку, а також запропоновано орієнтовну структуру синтетичного рахунку 26 «Готова продукція» в лісогосподарських підприємствах України. Доведено важливість достовірного обліку продукції лісогосподарських підприємств для забезпечення ефективного управління ресурсами, формування об'єктивної фінансової звітності та прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

ФОРМУВАННЯ АДАПТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Н.В. Андрушкевич — 2024-10-02

Стратегія розвитку як одна з початкових стадій планування становить основу подальшого опрацювання плану у всіх його аспектах різними функціональними підрозділами організаційної системи управління підприємством із залученням сучасних методичних засобів планування та прийняття рішень. Її обґрунтування у процесі робіт щодо формування плану соціально-економічного розвитку посилює значення цільової спрямованості у створенні планів. Дозволяє виділити першочергово важливі проблеми, вирішення яких вимагають підготовки спеціальних програм та створення проблемно-цільових груп управління, що дозволяють визначити шляхи досягнення поставлених цілей відповідно до ситуації, що склалася в навколишньому середовищі. Таким чином, через нестабільність сучасного ринку стратегія розвитку виробничого підприємства має бути адаптивною, тобто, здатною пристосовуватися до умов середовища, що змінюються в часі. У статті пропонуються підходи до вирішення різних проблем, пов’язаних із формуванням адаптивної стратегії соціально-економічного розвитку виробничих підприємств у нестабільних умовах ринку.

ПРИКЛАД ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІХ SIEMENS З МЕТОЮ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО МАСШТАБУВАННЯ ТА УСПІХУ В ГАЛУЗІ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

М.О. Буряк — 2024-10-02

В проведеному науковому дослідженні розглядаються стратегії масштабування провідних міжнародних електротехнічних компаній, підкреслюється важливість запровадження внутрішніх інновацій, стратегічної регіональної експансії, географічної близькості та спільних партнерств. На прикладі компанії Siemens AG проілюстровано трансформаційний потенціал цифрових технологій, зокрема Інтернету речей, штучного інтелекту та хмарних обчислень, у реалізації цих стратегій в електротехнічній галузі як одній з найбільш перспективних з значним потенціалом для розвитку та зростання. На основі проведених аналітичних досліджень, зокрема різнорівневих опитувань менеджменту, керівників та співробітників електротехнічних компаній, виявлено основоположні фактори та компоненти які сприяють ефективному масштабуванню та цифровій трансформації компаній. У статті пропонується комплексна концепція яка базується на симбіозі Big Data Analytics, інтеграції систем управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM) із знанням місцевого ринку та хмарними обчислення і оптимізацією ланцюга постачань, згідно з якою цифрова трансформація не лише стимулює розробку та впровадження інновацій, але й значно полегшує розширення, долає географічні розриви та посилює співпрацю, що, зрештою, сприяє сталому зростанню бізнесу в умовах дедалі динамічнішого та конкурентнішого ландшафту. Автори вважають, що дослідження довгострокової стійкості та стабільності цифрових систем, ефективності blockchain в промислових додатках, використання даних клієнтів і конфіденційності, а також впливу цифрових двійників на життєвий цикл продукту дадуть додаткову цінну інформацію для розуміння побудови ефективних стратегій організаційного масштабування. Отримані результати окреслюють вектор подальших наукових досліджень пов’язаних з вивченням кількісного впливу цифрової трансформації на бізнес та стратегію міжнародних корпорацій, оцінку адаптації працівників до цифрових змін, ефективність алгоритмів штучного інтелекту та внесок цифровізації в досягнення цілей сталого розвитку.