УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Анотація

У статті розкрито проблеми, які пов'язані з питаннями забезпечення стійкості підприємств. Виникло безліч різ- них видів підприємств, які відрізняються масштабами, структурою (формою) управління. Умови ринкової економіки припускають наявність конкуренції, через механізм якої відбувається жорсткий відбір найбільш стабільних і перспек- тивних підприємств, що мають можливість ефективно функціонувати і посилювати свої ринкові позиції. Від підпри- ємства вимагається підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств, дослідженню та управлінню їх фі- нансово-економічною стійкістю. Управління фінансовою стійкістю підприємства є одним з найбільш значимих функ- ціональних напрямів системи фінансового менеджменту, який досить тісно пов’язаний з іншими системами управлін- ня, органічно входить до системи управління доходами та витратами, рухом активів, капіталу і грошових потоків, управління структурою капіталу, показниками ліквідності та платоспроможності, ділової активності, рентабель- ності, іншими аспектами його діяльності. На сьогодні підприємства мають суттєві проблеми щодо забезпечення фі- нансової стійкості, що обумовлено, насамперед, недостатнім та неефективним управлінням структурою їх капіталу та активів. У результаті оцінки фінансової стійкості підприємств на основі використання часткових показників стає можливим визначення таких суттєвих проблем, пов’язаних: по-перше, з інтерпретацією результатів розрахун- ків окремих часткових показників фінансової стійкості; по-друге, з неоднозначністю оцінки результатів розрахунків, яка проявляється у тому, що частина показників певної групи характеризує фінансову стійкість з позитивного боку, а інша частина – з негативного, що призводить до неможливості надати однозначне тлумачення рівня фінансової стійкості.