РОЗВИТОК ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ – СУЧАСНИЙ ВИКЛИК ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇНИ

Анотація

Управління виробництвом завжди мало велике значення для розвитку суспільства, але зараз його роль особливо зросла в умовах, які характерні як для України, так і для всього світового господарства. Незважаючи на те, що Україна зараз знаходиться в стані війни, постійно формуються, впроваджуються нові кардинальні, якісні та комплексні зміни в системі стратегічного управління. Такі зміни спрямовані на вирішення проблем ресурсного потенціалу взагалі, зокрема розвитку трудового потенціалу у сфері машинобудівної галузі, що забезпечує успішніть та результативність управління на рівні підприємств України та розвинутих європейських держав. В статті доведено, що для виходу з стану сучасної негативної динаміки виробничо-господарських показників необхідно створення і посилення ефективної системи стратегічного управління, що потребує, передусім, забезпечення галузі високопрофесійним персоналом, в тому числі керівниками, а також на основі належних законодавчих та нормативно-правових документів здійснення ефективної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації кадрового складу. Дана стаття має на меті провести аналіз існуючого досвіду формування, удосконалення трудового потенціалу в системі стратегічного управління, підготовки персоналу та керівних кадрів–лідерів та визначити особливості публічної кадрової політики у сфері машинобудівної галузі з метою активного використання такого досвіду в Україні. Сучасні дослідження в зазначеному напрямку грунтуються на системному аналізі основних наукових праць та нормативно-правових підґрунтях, що забезпечують реалізацію публічної політики щодо формування трудового потенціалу, його розвитку, підготовки професіоналів-керівників у сфері стратегічного управління в машинобудівній галузі. Ефективна оцінка будь-яких ресурсів, в тому числі і трудових – життєво важливий інструмент для управління ними. Тому запропоновані методичні підходи оцінки, що дозволяють визначити і проаналізувати ефективність результатів діяльності трудової сфери щодо використання трудового потенціалу, які надають більш обґрунтовану і точну оцінку і в той же час спрощують обсяг досліджень і аналітичних операцій. Використовується комплексний підхід, який дозволяє оцінити економічну ефективність праці на рівні підприємства, визначити ефективність застосованих ресурсів, а також розробити заходи щодо реструктуризації та антикризового управління.