УПРАВЛІННЯ РОБОЧИМ ЧАСОМ ЯК МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ СФЕРИ ПОСЛУГ
Анотація
Статтю присвячено актуальній проблемі ефективного управління трудовими ресурсами підприємств сфери по- слуг, дослідженню теоретичних підходів визначення основних показників оцінки стану застосування продуктивної праці. В роботі доведено, що основою підвищення ефективності і розвитку економіки є продуктивна праця персоналу. В статті розглянуті економічні основи категорії «робочий час» як наукової проблеми та його вплив на підищення ефективності роботи працівників сфери послуг. Окрема увага приділена аналітичному огляду використання робочого часу. Запропоновано методичний підхід до визначення коефіцієнту рівномірності використання робочого часу. Прове- дено аналіз динаміки відпрацьованого часу персоналом підприємств сфери послуг за період січень-серпень 2020 р., який показав постійні коливання змін відпрацьованого робочого часу та стійку його тенденцію до зниження практично за всіма видами послуг, що свідчить про недостатньо ефективну систему організації праці, яка має тенденцію до погір- шення. Запропоновано для виключення впливу нестабільності показників ефективного використання трудових ресурсів на погіршення інших економічних показників господарської діяльності підприємства вдосконалити умови досягнення високої продуктивності праці; активно використовувати постійний моніторинг факторів впливу, а також створення і втілення комплексу заходів, що забезпечують вирішення проблеми. З'ясовано, що вдало організована система управ- ління персоналом створює базові установки для оперативного управління кадровим потенціалом, вирішує завдання виживання підприємства, сприяє його економічної стійкості і розвитку. Запропоновано шляхи підвищення ефектив- ності використання трудових ресурсів на підприємствах сфери послуг через раціональне використання робочого часу і подальшої підтримки цього стану: чітко організовувати і планувати трудовий процес; проводити інвентарний опис всіх видів діяльності; оптимізувати розподіл робіт і використання робочого часу, прагнути скорочення термінів їх виконання; аналізувати втрати робочого часу, виявляти причини, які їх обумовлюють; активно використовувати постійний моніторинг факторів впливу; контролювати заплановані результати.
Посилання
Diesperov V.S. (2009) Labor costs in households. Ukraine: aspects of work, no. 5, pp. 3–7. (in Ukrainian)
Stychynsky B.S., Zub I.V., Rotan V.G. (2000) Scientific and practical commentary on the legislation of Ukraine on labor. Kyiv: ASK, 1072 p. (in Ukrainian)
Labor market statistics: international standards and national experience / Ed. N.S. Vlasenko, Н.В. Grigorovich, Н.В. Ruble. Kyiv: August Trade LLC. 2006. 320 p. (in Ukrainian)
Andriychuk V.G. (2013) Economics of agricultural enterprises: a textbook. Kyiv: KNEU, 779 p. (in Ukrainian)
Main Department of Statistics in the Zaporozhye region. 2020. Available at: http://www.zp.ukrstat.gov.ua (in Ukrainian)
Shitikova L.V. (2011) Analysis of the use of working time in the agro-industrial sector. Bulletin of the Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, no. 7 (161), part 2, pp. 296–299. (in Ukrainian)
Cornelius N. (2005) HR management: Search, selection, training, adaptation, motivation, discipline, ethics. Per. with English Dnepropetrovsk: Balance Business Brooks, 520 p. (in Ukrainian)
Kirich N. (2008) Effective use of labor resources as a factor in stabilizing the functioning of enterprises. Ukraine: aspects of work, no. 3, pp. 39–42. (in Ukrainian)
