РЕГУЛЯЦІЯ ТА ДЕРЕГУЛЯЦІЯ: БАЛАНС МІЖ КЕРОВАНІСТЮ ТА СВОБОДОЮ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У статті досліджено стан та проблеми дерегуляції, визначено напрями стратегії формування організаційно-економічного механізму забезпечення ефективної регуляторної політики в АПК України. В її основі покладені принципи та стратегічні напрямки регуляторної політики України в умовах сталого розвитку; організаційно-правові аспекти прийняття регуляторних рішень законодавчою та виконавчою владою в Україні, а також координаційні механізми, в основі яких задіяна Державна регуляторна служба. Доведено, що стратегія повинна містити у своєму складі комплекс практичних заходів організаційно-економічного характеру, а також регуляторних заходів, які розповсюджуються як на всю економіку України в цілому, так й на підприємства агропромислового комплексу окремо, в межах визначених принципів. Визначено, що до загальних організаційно-економічних заходів слід віднести: впровадження методу дерегуляції «регуляторна гільотина» для швидкого перегляду та максимального скасування існуючих адміністративних обмежень; приведення наступних регуляторних актів до вимог ЄС зі створенням відповідного реєстру у відкритому доступі. Доведено, що даний процес повинний відбуватись у повній відповідності до діючого алгоритму прийняття та відстеження регуляторних актів, з залученням всіх зацікавлених осіб. Також, слід виходити з існуючого координаційного механізму, з метою недопущення створення додаткових організаційних структур у формі спеціальних комісій, служб чи комітетів для запобігання ручного керування.